Василь Васильович
ОЛІЙНИК

Василь Олійник починав свою поетичну біографію за тоталітарних часів, у період, вражений жорстокою хвилею судових процесів. Вчорашня система тримала під пильним контролем кожне написане слово. Тому поет не поспішав із виходом другої поетичної збірки, адже розумів, що «цей гріш за хліб, за воду і за вірш» його «примушує коритись».

«Гармонія площин» (1992), друга збірка поетичних творів автора, просякнута одвічною філософією суперечливого світу. В. Олійник далекий від звички самовпевнено судити про все, ігноруючи складність буття. Прагне заглянути у безодні людського відчаю. Природа – лише привід для цього. Справжнім предметом поезії є душа поета, сповнена прагнень до чистоти думок і діянь, відкрита до людських співпереживань, до їх розуміння, і, на жаль, нерідко до хисткої зневіри, викладеної незугарністю життя. (Оксана Ровенчак, публіцист).

В цій збірці він порушує різні теми минулих часів та сьогодення, прагне заглибитися у найскладніші питання життя, проникнути в його суть. Поета хвилюють питання вірності («Вірність», «Дружині»), відлуння війни («Куля»), творення нового життя («Сівач», «Кузня»). Зустрічаються у збірці й яскраві за своїм ліризмом вірші «Надія», «Під вікнами тече моя ріка», «На балконі голуби ночують», «Долоні батькові, як два материки».

Але суто ліричних віршів у другій збірці Василя Олійника не так і багато. Тут переважають вірші-роздуми, в яких поет прагне донести до читача своє трактування того чи іншого явища. Автор намагається зобразити людину у всій її складності почуттів. Віра у широкі можливості такої людини й людське у ній – ось наскрізний мотив віршів-роздумів. Цікавий і чи не найсильніший з цього погляду вірш «Материнське чекання». Віра у людину, в її душевні сили, здатні змінити світ, - ось про що схвильовано намагається розповісти поет.

Хоча збірка «Гармонія площин» була видана у далекому 1992 році, багато творів Василя Олійника проектується на сьогодення. Так, по-новому звучить нині вірш краянина «Жебраки», де можна постежити проблему сьогодення – заробітчанство. Його твори «Як ти смієш називати», «Мітинг», «Гармонія площин», «Розболілось серце в мене знов» досі не втратили своєї актуальності, вважаються пророчими та повчальними. Вони знову з граничною ясністю віддзеркалюють нашу непросту добу чергової боротьби за свободу і незалежність.