Як зірка в небі – Україна в серці,
Моє майбутнє і моє життя.
В.Олійник
З Франком сьогодні Лолин розмовляє
.png)
Про свято ліричної Франкової поезії в Лолині сьогодні відомо далеко за межами Долинщини та Прикарпаття. Щороку в це мальовниче село приїжджає чимало гостей – письменників, молодих літераторів, журналістів, краєзнавців, професійних та аматорських колективів. Свій талант демонструють художники, майстри народної творчості, учні шкіл району. Так тут вшановують пам’ять одного з найвизначніших українських письменників. Як зауважує Євген Баран, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, «Ліричне свято Франкової поезії у Лолині» є найтривалішим літературно-мистецьким проектом спілки».
Василь Олійник – один із засновників та організаторів Свята ліричної Франкової поезії в Лолині. Ще у 1993 році Василь Олійник разом із працівниками Долинської центральної бібліотеки та відділом культури започаткували відоме нині величне свято. З його ініціативи свято починається біля пам’ятника Т.Г.Шевченку в селі Максимівка, а продовжується біля погруддя Каменяреві в Лолині. Вагомим було слово Василя Васильовича й при прийнятті рішень про реставрацію пам’ятників Т.Г.Шевченку в Долині та в селах Надієві і Максимівці. Твори учасників свята ліричної Франкової поезії у свою чергу зібрано і впорядковано нашим краянином у два збірники: «Столиця Франкового серця» і «З горіха зерня».
Перше свято, яке відбулося у липні 1993 року, було масштабним. Біля сільської дев’ятирічної школи зібралося дуже багато людей. До підніжжя пам’ятника Іванові Франкові поклали кошик з квітами тодішній голова Івано-Франківської обласної письменницької організації Ярослав Дорошенко, поети Марія Вайно, Оксана Сподар, Лілія Мацьків, Любомир Михайлів. Вперше за багато років у виконанні аматорів сцени села Рахиня прозвучала одна з улюблених пісень Каменяра «Ой зацвіли фіалочки». Свято тривало чотири години, та проймануло як одна мить. Та все не так легко відбувалося. Старання Василя Олійника та ентузіазм сільського голови Івана Даця, перемогли труднощі і чиновницьку інертність й зробили свято справжньою культурною візитівкою Долинщини.З тих пір свято стало щорічним.
У 2002 році свято вперше відбулося на обласному рівні під назвою «Франкові джерела». Учасниками свята стали лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Степан Пушик, народний артист України Михайло Кривень, заслужений артист України, артист театру та кіно Роман Іваницький. Та потім свято знову увійшло у своє традиційне русло – було районним із відомою назвою.
Завдяки Франковому святові започатковано творчі зустрічі літераторів Долинщини з їхніми колегами із сусідніх районів. У центральній районній та лолинській сільській бібліотеках гостями були представники родини Івана Франка по лінії його брата Онуфрія – правнучка Леся Франко та її син Назар (2006 рік). У всіх святах брали участь літератори та мистецькі колективи Долинщини, активісти «Просвіти», представники інших громадських організацій, районної та обласної влади (додаток О). Так у 2009 році почесним гостем свята був голова обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран, літератори та журналісти з міста Надвірна – члени літературної студії «Бистрінь». У цей же час районна газета «Свіча» друкує листи Івана Франка до Ольги Рошкевич, а біля Лолинського Будинку культури закладено сквер – поляну Франкових героїв.
На першому Лолинському святі:
Марія Вайно, Ярослав Дорошенко та Оксана Сподар
На святі ліричної Франкової поезії у Лолині в різні роки