

Як зірка в небі – Україна в серці,
Моє майбутнє і моє життя.
В.Олійник
Олійник В. "Пісенний акорд Юрія Соловія"

СОЛОВІЙ ЮРІЙ БОГДАНОВИЧ
(1932-05.10.1982)
Заслужений працівник культури України,
деригент, організатор мистецьких колективів,
популяризатор української пісні
Народився Юрій Богданович в 1932 році в с. Креховичі тодішнього Долинського повіту (нині Рожнятівський район) в сім’ї священика.
З дитинства тягнувся до музики й співу і вже в чотирнадцятирічному віці грав на фортепіано. Навчався в Калуській середній школі, вів хор і був редактором стінної газети.
Після школи вступив до музичного училища, а потім до педінституту.
Під час служби в армії потрапив в автокатастрофу, став інвалідом другої групи, але від пенсії відмовився.
Після навчання деякий час працював на Косівщині і хор “Гуцульщина” під його керівництвом став лауреатом республіканського конкурсу.
У 1957 році переїхав у Долину, де згуртував хорову капелу “Верховина”. Під його керівництвом капела неодноразово перемагала на різних конкурсах і фестивалях. Хор виконував класичні твори на академічному рівні. У 1967 році на республіканському огляді хор зайняв призове місце, за що диригентові Юрію Соловію було присвоєно звання “Заслужений працівник культури України”.
Як працівник районного Будинку культури, Юрій Богданович часто бував у селах району, допомагав тамтешнім керівникам хорів проводити репетиції, удосконалювати майстерність. Його заслуга в тому, що зумів організувати в кожному селі великий хор. Він сформував оркестр до вистав, писав музику. Мав також хист до віршування.
Деригував Ю. Соловій також духовим оркестрам, зіграв чимало ролей в самодіяльному народному театрі, допомагав самодіяльним колективам сіл, підприємств Долинщини. Через своє соціальне положення зазнавав певних непорозумінь з тодішньою владою.
Помер Юрій Соловій 5 жовтня 1982 року після тяжкої виснажливої хвороби.